
Вугілля є важливим енергетичним ресурсом, який використовується в усьому світі, і розуміння його енергетичного вмісту є вирішальним для ефективного використання. Два важливих показники, які використовуються для вимірювання енергетичного вмісту вугілля, - це Брутто-калорійна цінність (БКЦ) та Нетто-калорійна цінність (НКЦ). Ця стаття розглядає найпростіші методи перетворення БКЦ в НКЦ, забезпечуючи чітке розуміння цих концепцій та їх значення.
Груба теплота згоряння (GCV), також відома як вища теплота згоряння (HHV), є загальною кількістю тепла, що вивільняється при повному згоранні певної кількості вугілля. Вона включає латентне тепло випаровування води.
Нетто калорійна цінність (НКЦ), також відома як нижча теплова цінність (НТЦ), - це кількість тепла, що виділяється під час згоряння, без урахування прихованого тепла випаровування води. НКЦ є більш практичною мірою енергетичного вмісту, оскільки відображає фактичну корисну енергію.
Перетворення БКЗ на НКЗ є важливим для:
Переведення з ГЦВ на НЦВ включає врахування енергії, втраченої через вологість в вугіллі. Найпростіші методи для цього перетворення викладені нижче:
Цей метод використовує просту формулу для перетворення ГКВ в НКВ:
\[\text{НТВ} = \text{ВТВ} – (M \times 24.44)\]
Де:
– NCV — це чиста теплота згорання.
– GCV — це загальна теплота згоряння.
– M є відсотком вологості в вугіллі.
Цей підхід використовує емпіричну формулу, яка враховує як вологість, так і вміст водню:
\[\text{НКВ} = \text{ГКВ} – (М \times 24.44) – (H \times 9 \times 2.44)\]
Де:
– H є відсотком вмісту водню в вугіллі.
Для швидких оцінок можна використовувати спрощене наближення:
Цей метод припускає, що приблизно 5% енергії втрачається через вологість і вміст водню, що надає грубу оцінку, придатну для попередніх оцінок.
Перетворення ГКВ на НКВ є критично важливим процесом для точного оцінювання енергетичного вмісту вугілля. Використовуючи прості методи розрахунку, такі як основний формульний підхід, емпіричний формульний підхід і спрощене наближення, зацікавлені сторони можуть приймати обґрунтовані рішення щодо використання вугілля. Розуміння цих методів перетворення забезпечує покращення енергетичної ефективності, управління витратами та екологічну відповідальність у використанні вугілля.